- Південнокорейський уряд заблокував рішення президента країни.
- Юн Сок Йоль оголосив про введення воєнного стану 3 грудня. Він звинуватив опозицію у контролюванні парламенту й паралізуванні роботи уряду антидержавною діяльністю.
- Опоненти глави держави розпочали процедуру його імпічменту.
Після введення особливого стану в країні біля будівлі парламенту почали збиратися протестувальники. Поліція оточила будівлю, однак парламентарів все ж пропускали, тож їм вдалося проголосувати за скасування. За цей час військові встигли вдертися до лідера керівної партії, спікера та лідера опозиції з метою арешту.
Люди і Політика розповідають про ситуацію в країні. 
Сеул: що відбувалося 3 грудня
Парламент країни пізно ввечері 3 грудня проголосував за блокування рішення президента. Після цього скасування воєнного стану затвердив південнокорейський Кабінет міністрів, пише Reuters.
Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив про введення воєнного стану в країні 3 грудня.
Загалом стан протривав шість годин. За цей час:
- членам Національної асамблеї (парламент Південної Кореї), заборонили доступ до будівлі — її оточила поліція;
- біля парламенту в центрі Сеула почали збиратися люди. Вони скандували «Ні воєнному стану». Між протестувальниками та поліцією почалися сутички;
- лідер опозиційної Демократичної партії Лі Чже Мюн закликав всіх своїх законодавців зібратися біля Національної асамблеї;
- військові вторглися до лідера керівної партії «Сила народу» Хан Дон Хуна, спікера парламенту Вон Сіка та лідера опозиційної Демократичної партії Лі Дже Мюна з метою арешту.
Цікаво! Востаннє воєнний стан у Південній Кореї запроваджували у 1979 році.
Юн Сок Йоль: демократи ініціювали імпічмент
Після скасування воєнного стану військові повернулися до своїх частин. А вже зранку 4 грудня у відставку подав апарат президента у повному складі.
Згодом опоненти президента з Демократичної партії, яка має більшість у парламенті, розпочали процедуру його імпічменту. Після того, як запропонують відповідний законопроєкт, принаймні дві третини з 300 членів Національних зборів Південної Кореї повинні проголосувати за це.
Голосування має відбутися протягом 72 годин. Спікер парламенту ще має відкрити сесію для обговорення пропозиції.
Зауважимо, що для України це потенційно не дуже гарна новина, адже Південнокорейська опозиція виступає проти передачі Україні зброї. Демократична партія підтримує мирні перемовини з КНДР, а також намагається не провокувати Китай і Росію.
Південна Корея: чому ввели воєнний стан
Юн Сок Йоль звинуватив опозицію у контролюванні парламенту й паралізуванні роботи уряду антидержавною діяльністю. Він також заявив, що введення стану необхідне для відновлення верховенства права й пообіцяв «викорінити мерзенні пропівнічнокорейські антидержавні сили».
Крок викликав реакцію навіть у лідера керівної партії «Сила народу» Хан Дон Хуна. Він назвав рішення неправильним і пообіцяв припинити це разом з народом.Водночас лідер опозиції Лі Чже Мюн, який з мінімальним відривом програв Юну на президентських виборах 2022 року, назвав заяву незаконною та неконституційною.
Рейтинг президента суттєво впав за останні місяці. Юн Сок Йоль з усіх сил намагався просувати свою програму проти контрольованого опозицією парламенту з моменту вступу на посаду. Водночас керівна партія зайшла в глухий кут із опозиційною Демократичною партією щодо законопроєкту про бюджет на 2025 рік.
Річ у тім, що Демократична партія скоротила запропонований урядом та партією президента бюджет. Через те, що на парламентських виборах у 2024 році більшість в асамблеї мають демократи, Юн Сок Йоль фактично може лише накладати вето на ухвалені опозиційною до нього партією закони (що він і робив). Однак заблокувати бюджетний закон він не може.
Крім цього, навколо родини президента розгорівся скандал. Першу леді Кім Кеон Хі звинувачують у корупційній діяльності: маніпуляціях з акціями та отриманні дорогих подарунків (політикам і їхнім дружинам у Південній Кореї це заборонено). Опозиція закидає жінці зловживання та вимагає провести розслідування. Юн відкидає заклики до розслідування.
Раніше Люди і Політика розповідали про ключові аспекти, через які Центральна Азія має бути в To Do List національної безпеки Дональда Трампа.
