Організація Об’єднаних Націй запросила $47 мільярдів допомоги на 2025 рік для приблизно 190 мільйонів людей, які тікають від конфлікту та борються з голодом. Бюджет розрахований на 32 країни, у тому числі охоплені війнами Судан, Сирію, Газу та Україну ($2.6 млрд). Водночас навіть 2024 року недофінансування програм складає менш як 50%.
Чиновники побоюються скорочень надходжень від західних держав, включаючи головного донора, США. «Світ горить, і ось як ми його гасимо. Нам потрібно перезавантажити наші стосунки з тими, хто найбільше потребує допомоги на планеті», — цитує Reuters главу Управління з координації гуманітарних питань (OCHA) Тома Флетчера. 
ООН скоротила свій запит на 2024 рік з $56 млрд до 46 мільярдів. Але і цей бюджет профінансовано лише на 43%, що є одним із найгірших показників в історії. Вашингтон виділив понад 10 мільярдів доларів, приблизно половину отриманих коштів. Гуманітарним працівникам довелося скоротити продовольчу допомогу на 80% у Сирії та водопостачання в схильному до холери Ємені.
Допомога є лише частиною загальних витрат ООН, яка роками не виконувала свій основний бюджет через несплату країнами внесків. Хоча Дональд Трамп призупинив деякі витрати ООН під час свого першого терміну, він залишив недоторканими бюджети допомоги ООН. Цього разу представники гуманітарних організацій і дипломати бачать скорочення як можливість.
Генеральна секретарка Данської ради у справах біженців Шарлотта Сленте сказала, що внески Європи також піддаються сумніву, оскільки кошти спрямовуються на оборону: «Це більш крихкий, непередбачуваний світ [ніж під час першого терміну Трампа], з більшою кількістю криз. І якщо адміністрація США скоротить своє гуманітарне фінансування, може бути складніше заповнити прогалину зростаючих потреб».
