Рівень довіри до президента Володимира Зеленського залишається позитивним, але демонструє тенденцію до зниження. Про це свідчать результати нового опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). У грудні 2024 року соціологи дослідили настрої громадян, щоб проаналізувати зміни довіри до голови держави з моменту його обрання у 2019 році.
Дані дослідження показують, що довіра до Зеленського знизилася з грудня 2023 року, коли вона становила 77%, до 52% у грудні 2024 року. Водночас рівень недовіри зріс із 22% до 39%. Решта 9% респондентів зазначили, що не можуть визначитися зі своїм ставленням. Хоча довіра за рік знизилася, баланс довіри-недовіри залишається позитивним — +13%.
Фактори, що впливають на довіру до Зеленського в Україні
За словами виконавчого директора КМІС Антона Грушецького, на зміну рівня довіри до Зеленського значно впливають не лише дії президента, але й загальна внутрішньополітична ситуація, а також події на фронті. При цьому зазначається, що регіональні відмінності є помітними: найвищий баланс довіри зафіксовано на заході України (+27%), тоді як на сході та півдні баланс близький до нуля.
Дослідження також продемонструвало, що формулювання запитань може впливати на результати. Респонденти, яким одразу пропонували варіант «важко сказати», частіше обирали його (24% проти 9%). Це знижувало як показники довіри, так і недовіри. За такого формулювання 45% висловили довіру президенту, 31% — недовіру, а баланс довіри-недовіри становив +14%.
Окремо в дослідженні розглядалося, як ставлення до президента корелює з рівнем оптимізму українців. Серед оптимістів 67% довіряють Володимиру Зеленському, тоді як серед песимістів довіра становить лише 31%. Це вказує на те, що довіра до президента часто є маркером загальних настроїв у суспільстві.
Антон Грушецький наголошує на важливості конструктивної критики. «Критика влади має бути виваженою і спрямованою на розв’язання проблем, а не на розхитування суспільної довіри», — зазначив він. У складних умовах війни довіра до президента не лише оцінює його дії, але й підтримує стабільність інституції, яка залишається важливою для керованості державою.