В Україні заборонено проводити вибори під час дії воєнного стану. Водночас і парламент, і президент легітимно, але все ж працюють на посадах довше строку. І саме в їхніх руках — ухвалити післявоєнне законодавство, яке передбачить проведення виборів. Адже врахувати потрібно багато: верифікацію Державного реєстру виборців, округи та дільниці, процес голосування для українців за кордоном та військовослужбовців.
На це і на організацію безпосередньо виборчого процесу піде багато часу — мінімум пів року. Враховуючи, що немає об’єктивних причин (крім сподівання на диво) для закінчення війни завтра, виходить, що шанси на зміну однієї з гілок влади мінімальні. 
Проте, політичні сили до виборів готуються вже. Чому — разом з експертами розбиралась Світлана Гудкова.
Підготовка до виборів 2025 року
Політики завжди готуються до виборів, незалежно від обставин, каже політолог Ігор Рейтерович. «Є навіть жарт, що підготовка до наступних виборів починається одразу після завершення попередніх», — зазначає він.
Чергові парламентські та президентські вибори в Україні мали відбутися в жовтні 2023 року та березні 2024 року відповідно. Через війну їх проведення відтермінували: за Конституцією повноваження народних депутатів і глави держави продовжуються до завершення воєнного стану. І дотримання законодавства підтвердив гарант Конституції.
«В Україні є деякі люди, які може зголодніли до цього [виборів] настільки, що хочуть боротися всередині нашої держави більше, ніж заради нашої держави. Це згубно для України. Україна спочатку потребує справедливого миру, а потім українці проведуть справедливі вибори», — сказав Володимир Зеленський під час виступу в Раді.
Водночас до активізації політичні партії підштовхнула перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США. Він та його команда часто висловлювалася про припинення гарячої фази війни, оголошення перемир’я та, відповідно, скасування воєнного стану. Це підштовхує політичні партії в Україні до активізації. «Політики починають працювати на перспективу й заздалегідь готуватися до можливих виборчих процесів», — пояснює Рейтерович.
Політтехнолог Віталій Бала описує процес як «попередню підготовку до підготовки до виборів». За його словами, зараз спостерігається перехідний період, що дозволить пізніше розпочати повноцінну виборчу кампанію.
«Ми бачимо активізацію серед політичних сил. Зокрема, експерти, наближені до Офісу президента, почали інформаційну атаку на старих політиків. Їхня мета — ослаблення потенційних конкурентів ще на старті», — пояснює він.
Ігор Рейтерович зазначає, що всі основні політичні сили в парламенті вже долучилися до підготовки. «Лідерами процесу є “Слуга народу” та “Батьківщина”. Також готується “Європейська солідарність”, але вони завжди медійно активні. Спостерігаємо і відновлення активності ОПЗЖ, про що свідчить, наприклад, виступ Юрія Бойка — спроба дослідити своє електоральне поле», — говорить політолог.
Він також додає, що багато депутатів активізували роботу на своїх округах.
«Хоча тут цікаво те, що майбутні парламентські вибори мають відбутися за новим виборчим кодексом. А в ньому не передбачені мажоритарні округи. Водночас прописано прив’язку списочників до певного округу. Тож, можливо, активність пов’язана саме з цим. Тобто вони вже почали моніторити електоральне поле, нагадувати про себе виборцям і взагалі поводяться як при підготовці до стандартної виборчої кампанії», — розповідає політолог.
Рейтинги кандидатів в президенти України
Соціологічні дослідження електоральних уподобань українців тривають навіть у період війни. Одне з останніх (15-21 листопада) оприлюднив центр «Соціальний моніторинг». Згідно з його результатами, трійка лідерів виглядає так:
- Валерій Залужний — 42%;
- Володимир Зеленський — 22%;
- Кирило Буданов — 18%.
За даними грудневого опитування соціологічної компанії Active Group, ці ж люди залишаються лідерами за рівнем довіри серед українців:
- Валерій Залужний — 70,9%;
- Кирило Буданов — 63,3%;
- Володимир Зеленський — 44,8%.
Цікаво, що високий рейтинг Валерія Залужного, колишнього командувача Генштабу ЗСУ, на думку журналістів та експертів, міг стати однією з причин його переведення на посаду посла України у Великій Британії. Подібні чутки гуляють щодо Кирила Буданова — час від часу з’являються інсайдерські повідомлення про можливу відставку очільника української розвідки.
Попри високі рейтинги, ані Залужний, ані Буданов публічно не заявляли про свої політичні амбіції. Однак запит на нові обличчя у владі, особливо серед військових та волонтерів, буде надзвичайно високим.
«Цілком ймовірно, що після завершення воєнного стану значна частина волонтерських ініціатив трансформується в громадсько-політичні проєкти, а їхні лідери братимуть участь у виборах. Те саме стосується і військових, які зараз просто не мають часу на політику, але матимуть серйозні шанси бути обраними. Після війни ми побачимо появу нових політичних проєктів», — вважає Рейтерович.
Чи будуть вибори у 2025 році?
Наразі неможливо говорити про якісь більш менш конкретні терміни для проведення виборів в Україні, поки не з’являться хоча б якісь передумови для їх проведення, говорить експерт із конституційного права, заступник голови ЦВК України (2007–2018 рр.) Андрій Магера.
Таких передумов є дві:
- припинення повномасштабних бойових дій;
- припинення дій воєнного стану.
Лише тоді стартує підготовка до виборів, яка, за оцінками експертів, повинна тривати щонайменше шість місяців.
«Це мінімальний термін, необхідний для якісної організації виборів. Однак ми повинні розуміти, що після завершення воєнного стану в суспільстві виникне потужний запит на якнайшвидше проведення виборів. Знайти баланс між цим запитом і реальними потребами для підготовки буде дуже складно. Тому я сумніваюся, що країна зможе отримати всі шість місяців», — вважає Магера.
За його словами, держава зіткнеться з кількома складними викликами, які буде важко вирішити в короткі терміни. Зокрема:
- Право військовослужбовців на волевиявлення. Демобілізація потребуватиме часу, що ускладнить участь військових у виборах.
- Голосування біженців за кордоном.
«Влада має бути чесною з громадянами й пояснити, що голосування за кордоном не є ідеальним варіантом. Якщо ви хочете реалізувати своє право голосу без тривалого очікування в чергах і сумнівів у прозорості процесу, найкращим рішенням буде повернення в Україну для голосування. Це був би більш відкритий і чесний діалог із виборцями», — підсумовує Магера.
Та чи є шанс, що у 2025 році з’являться передумови для проведення виборів? Політтехнолог Віталій Бала ставить це під сумнів. Аналізуючи заяви президентів України та Росії, він зазначає, що обидві сторони наразі не готові до мирних домовленостей. Москва лише маніпулює своїми заявами про готовність до перемовин, для Києва такі ігри є неприпустимими.
Остаточна ясність, як вважає Бала, може з’явитися після інавгурації Дональда Трампа, запланованої на 20 січня 2025 року. Але під час війни в цьому процесі може відбутися все, що завгодно.
